Інформація про новину
  • Переглядів: 446
  • Дата: 19-11-2021, 17:50
19-11-2021, 17:50

2.3. Модель компетентного читача в Державному стандарті початкової освіти

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  2.2. Інтегроване навчання як одна з можл...
Наступна сторінка:   2.4. Типові освітні програми як дорогов...

Державний стандарт початкової освіти в мовно-літературній галузі одну з груп загальних умінь, які опановуватимуть учні в межах ключової компетентності «володіння державною мовою», визначає як «сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів, медіатекстах та використання її для збагачення свого досвіду». Саме ця група умінь передусім забезпечує становлення читацької грамотності та включає в себе сім загальних результатів навчання, якими можна описати компетентного читача. Компетентний читач у НУШ — це той, хто обирає тексти для читання, сприймає текст, аналізує та інтерпретує текст, перетворює інформацію, оцінює текст, збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід, читає творчо. Державний стандарт задає обов’язкові результати навчання на кінець кожного з двох циклів навчання в початковій школі (таблиця 4).

Таблиця 4

Група загальних результатів навчання «сприйняття, аналіз,

інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів, медіатекстах та використання її для збагачення свого досвіду» в Державному стандарті початкової освіти

Загальні

результати

навчання

Обов’язкові результати навчання

1-2 класи

3-4 класи

Сприймає

текст

передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці; читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; розуміє фактичний зміст прочитаного

прогнозує зміст дитячої книжки за обкладинкою, заголовком, ілюстраціями та анотацією; володіє повноцінними навичками читання (вголос і мовчки), що дає змогу зрозуміти тексти різних видів

Аналізує та інтерпретує текст

пов’язує інформацію з тексту 3 відповідними життєвими ситуаціями; розрізняє головне і другорядне в тексті; визначає тему художнього твору, а також простого медіатек-сту

пов’язує елементи інформації в цілісну картину; розрізняє факти і думки про ці факти; формулює прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті; визначає форму і пояснює зміст простих медіатекстів

Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід

розповідає про власні почуття та емоції від прочитаного тексту; відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації

описує емоційний стан персонажів, співпереживає

Оцінює текст

висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що ні; висловлює думки щодо простих медіатекстів

висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела; описує враження від змісту і форми медіатексту

Обирає тексти для читання

обирає книжку для читання; пояснює власний вибір

визначає мету читання (для задоволення, розваги, пошуку потрібної інформації) та обирає відповідні тексти

Перетворює

інформацію

на основі тексту малює / добирає ілюстрації, фіксує інформацію графічно

на основі тексту створює план, таблицю, модель

Читає творчо

експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій, імпровізує з репліками під час інсценізації тощо)

експериментує з текстом (змінює сюжет, переказує текст з іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації)

Розуміючи, що можна очікувати на кінець кожного із циклів, важливо добре усвідомлювати учнівський поступ (таблиця 5) в опануванні зазначених умінь, щоб далі вибудовувати навчальні програми, добирати стратегії й методи навчання, створювати методики.

Таблиця 5

Учнівський поступ у розвитку читацьких умінь

Загальні

результати

навчання

1 цикл

2 цикл

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Сприймає

текст

передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці

читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; розуміє фактичний зміст прочитаного, розрізнює медіа-тексти та тексти

прогнозує зміст дитячої книжки за обкладинкою, заголовком, ілюстраціями та анотацією, розрізнює тексти-описи та тек-сти-розповіді, художні й інформаційні тексти, серед художніх текстів розрізняє вірші та прозу

володіє повноцінними навичками читан-ня(вголос і мовчки) і прийомами критичного читання, що дає змогу зрозуміти тексти-роздуми, художні тексти, різні за родо-жанровою специфікою, та інформаційні тексти, серед ЯКИХ - одиничні та множинні, цілісні, перервані, змішані

Аналізує та інтерпретує текст

пов’язує інформацію з тексту 3 відповідними життєвими ситуаціями

розрізняє головне і другорядне в тексті; визначає тему простого медіатексту / тексту, зокрема художнього твору

розрізняє факти і думки про ці факти; розрізняє основних і другорядних персонажів у художньому творі, елементи сюжету

пов’язує елементи інформації в цілісну картину; формулює прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті; визначає форму і пояснює зміст простого медіатексту / тексту, зокрема художнього твору

Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід

розповідає про власні почуття та емоції від прочитаного тексту

відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації

описує емоційний стан персонажів

співпереживає улюбленим персонажам

Оцінює текст

висловлює власні уподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що ні

висловлює думки щодо простих меді-атекстів / текстів, зокрема літературних творів

описує враження від змісту і форми медіа-тексту / тексту, зокрема літературного твору

висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела

Обирає тексти для читання

користується бібліотекою за ініціативою дорослого, прислухається до порад дорослих або однокласників

самостійно користується бібліотекою, обирає книжку для читання; пояснює власний вибір

звертається по допомогу до дорослих для пошуку необхідної інформації, використовує інтернет ресурси для пошуку інформації

визначає мету читання (для задоволення, розваги, пошуку потрібної інформації) та обирає відповідні тексти, як статичні, так і динамічні, використовує гіпертекст для уточнення інформації

Перетворює

інформацію

на основі тексту малює / добирає ілюстрації,

фіксує інформацію графічно (схеми, ментальні карти тощо)

на основі тексту створює план, таблицю

на основі тексту створює сценарій, модель, відтворює експеримент

Читає творчо

експериментує 3 текстом (імпровізує з репліками під час інсценізації)

експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій)

експериментує з текстом (переказує текст з іншої позиції, замінює слова синонімами)

експериментує з текстом (змінює сюжет, додає персонажів)

Розглянемо на прикладі конкретних кейсів учнівський поступ, наприклад, щодо загального результату навчання «читає творчо»26.

26 Під кейсом у цьому посібнику розуміємо набір пов’язаних між собою видів діяльності, які розгортаються навколо певного тексту / медіатексту, зокрема твору літератури. Кейси, використані в посібнику, були розроблені для забезпечення всеукраїнського експерименту в 1-4 класах за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» й пройшли апробацію в пілотних класах у 2018-2020 роках. Колектив розробників: Ірина Старагіна, Аліна Ткаченко, Людмила Гуменюк, Оксана Волошенюк, Ольга Ромашок, Андрій Панченков.

Варто

враховувати, що досягненню загального результату «читає творчо» сприяє і робота з медіатекстами (фільмами, мультфільмами), перегляд яких дає можливість у подальшому в процесі обговорення з дітьми змінювати кінцівку або місце подій, переказувати зміст з іншої позиції, змінювати сюжет тощо. Зазначимо, що особливості учнівського поступу полягають у тому, що формування вміння відбувається за принципом «розгортання спіралі»: опановане на попередньому етапі уміння, зберігаючи свою самодостатність, стає невід’ємною частиною більш розвиненого вміння.

Кейс «Одуд», 1-й клас: імпровізація з репліками під час інсценізації

Учитель/-ка пропонує першокласникам послухати або прочитати (залежно від наявних можливостей учнів) вірш Андрія М'ястківського «Розмова з одудом» й обговорити, хто з мешканців саду міг би вести розмову з одудом (їжак, білка, сорока тощо).

РОЗМОВА З ОДУДОМ

Далі вчитель/-ка пропонує учням гру-драматизацію із загадками для спостерігачів. Кожний охочий обирає роль їжака, білки, сороки тощо, але не повідомляє про свій вибір глядачам. Учень / учениця розігрує в парі розмову з одудом і з'ясовує, чи впізнали однокласники, кого було зображено.

Кейс «Джини», 2-й клас: зміна кінцівки

Учитель/-ка пропонує учням прочитати або послухати уривок з казки Сашка Дерманського «Про двох бездомних джинів та один нічийний глек» та обговорити діалог джинів, керуючись такими питаннями:

— Чому між джинами виникла суперечка?

— Як молодший джин запропонував її вирішити?

— Чому старший джин не зміг довести, що він усе може?

— Що, на вашу думку, перемогло в казці: сила, доброта, хитрість?

— Як пояснити, чому молодший джин удався до хитрощів?

— Чи були у вашому житті випадки, коли хтось обдурював вас? Чи приємно було це відчувати?

Запропоновані для обговорення питання актуалізують для учнів проблему вибору, що дає можливість учителю/-льці пропонувати учням проявити власну позицію в дискусії «Чи правильно вчинив молодший джин?».

Чи правильно вчинив молодший джин?

Після того, як відбудеться поляризація думок учасників дискусії з приводу того, чи добре в будь-який спосіб намагатися досягати власної мети, учитель/-ка пропонує учням гру-драматизацію «Як два джини домовилися». Для цього учням треба об'єднатися в групи та поміркувати, як мала б відбуватися розмова джинів, щоб урешті-решт перемогла доброта й бажання кожного були враховані. Учні мають вибрати серед учасників групи виконавців і розіграти діалог двох добрих джинів. Під час драматизації можна використати маски, театральний реквізит, увімкнути фонову музику тощо.

У цьому кейсі принцип «розгортання спіралі» проявляється дуже яскраво: у ході гри-драматизації учні не просто імпровізують із заданими репліками, як вони це робили в першому класі, але й створюють самі репліки, щоб зробити можливою іншу кінцівку казки.

Кейс «Місяць», 3-й клас: переказ тексту з іншої позиції

Цей кейс вибудовується навколо мультфільму й починається з пошуку аргументів на захист власної думки, що виступає мотивацією учнів до подальшого перегляду й обговорення мультфільму.

і. Прочитай два твердження. Поміркуй, чи погоджуєшся ти з ними. Запиши твердження, з яким або з якими ти погоджуєшся, та наведи 2-3 аргументи на захист своєї думки.

А. Дорослі вчать дітей.

Б. Діти вчать дорослих.

Обери, з ким з однокласників чи однокласниць ти хочеш порадитися щодо виконання завдання.

2. Переглянь мультфільм «Місяць» (студія «Ріхаг»), щоб дізнатися та обговорити, чого діти можуть навчити дорослих. Поміркуй:

- Чого навчили дорослі малюка?

- Чого навчив малюк дорослих?

Далі вчитель/-ка пропонує попрацювати учням над «удосконаленням» сценарію, уявивши, що продюсер цього мультфільму вимагає від сценариста замінити нерозбірливі репліки персонажів на чіткі. Учні мають поміркувати на тим, що могли говорити персонажі одне одному, наприклад, на самому початку мультфільму в сцені на човні «Вручення подарунка», і записати репліки кожного з них. Репліки мають бути короткими, щоб відповідати цій сцені в мультфільмі. Як сценаристи, учні мають ще й поміркувати, якою буде тональність записаних реплік (груба, звичайна, невимушена) і позначити її в дужках.

Учні мають упевнитися під час повторного перегляду мультфільму «Місяць», відключивши звук й озвучуючи репліки, що персонажі встигають промовляти свої репліки. У разі, якщо цього не відбувається, репліки мають бути ними відредаговані.

Учні дивляться мультфільм «Місяць» ще раз, щоб пригадати події, які там зображені, вибирають від чийого імені бажають переказати мультфільм (дідусь, тато, хлопчик) і записують історію, додаючи репліки персонажів.

У наведеному кейсі видно, як учні від уміння імпровізувати із заданими репліками або добирати репліки, які відображають іншу кінцівку, поступово переходять до формування вміння скорочувати репліки або робити їх більш розлогими залежно від умов ситуації. Цей кейс дає ще й можливість запропонувати учням переказ змісту мультфільму зі зміною оповідача та урахуванням уточнених реплік.

Кейс «Акула», 4-й клас: зміна сюжету, конструювання поведінки персонажа в нових обставинах

Цей кейс є підсумковою вправою системи завдань з опрацювання уривків казки Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо».

Знайди в тексті уривок, у якому йдеться про те, як однокласники вмовляють Піноккіо піти подивитися на велетенську акулу. Що могло б трапитися, якби хлопчик відмовився від пропозиції? Як гадаєш, чи завжди відмова може образити?

Розіграй цей діалог з однокласниками за ролями так, щоб Піноккіо відмовив товаришам.

Спостерігаючи, як інша група розігрує діалог, оціни роботу виконавця ролі Піноккіо за наведеними критеріями, зафарбувавши будь-яким кольором відповідне слово.

 

 

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна

 




Попередня сторінка:  2.2. Інтегроване навчання як одна з можл...
Наступна сторінка:   2.4. Типові освітні програми як дорогов...



^